Досвід

Використання інноваційних технологій у монографічному вивченні творчості поетів на уроках
літературного читання

 «Останнє слово все одно залишається за нащадками.
Саме їм вирішувати, хто винагороджений безсмертям у віках».

О. Бальзак

Актуальність досвіду

Одним з головних завдань початкової освіти є спроба застосування нових форм роботи в межах традиційної системи. Сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні технології навчання.

Реалізація інноваційного підходу до навчання дозволяє підняти на якісно новий щабель процес отримання знань, підвищити рівень навчальних досягнень учнів.

Суть інноваційного навчання на уроках літературного читання полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня розуміється як безпосередня міжособистісна комунікація.

На мою думку, використання сучасних технологій – реальний шлях ефективного вивчення елементів біографії письменника на уроках літературного читання з метою активізації інтересу до його творів.

У початковій школі відомості про автора слід подавати неізольовано від твору, не просто як елемент уроку, а в органічній єдності зі змістом виучуваного твору.

Якщо особистість письменника зацікавить дитину, змусить із задоволенням зануритися у творчість митця, то твір обов'язково зачепить душу молодшого школяра, а значить йому захочеться прочитати інші твори письменника.

Технологія сучасного уроку літературного читання це передусім діалогічна взаємодія учня – читача з автором твору на основі біографічних знань про нього і як результат, розвиток інтересу до читання.

Основною метою предмету «Літературне читання» – є підготовка кваліфікованого читача: емоційного, творчого, здатного до переживань, до естетичної насолоди; формування уміння сприймати художній твір, аналізувати та оцінювати твори і творчість письменника, розуміти зміст, якого надав йому автор. І як

результат сприяти формуванню інтелектуальної, високоморальної,

культурної та гармонійної особистості.

Реалізація зазначеного можлива за умови опрацювання літературного твору через усвідомлення індивідуальності письменника, розвитку здатності осмислювати створені ним образи, сюжет.

Особливого значення тут набуває літературознавча пропедевтика, частина навчальної програми з читання, що забезпечує учням початкові знання з літературознавства, зокрема біографії,біографічних відомостей про авторів прочитаних творів, і готує їх до уроків літератури у середній школі.

На жаль, в початковій ланці на ознайомлення з життєвим та творчим шляхом  письменників відводиться мало часу, або зовсім вчитель не торкається цього питання. Повідомивши учням прізвище (псевдонім) та ім’я автора твору, вважає, що цього цілком

достатньо.

На моє переконання, біографія письменника – ключ до його творчості. Як писав Т.Шевченко: «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини». [5с.34]

У програмі «Літературного читання» не передбачено окремо годин з вивчення біографії письменників. А тому учнів варто знайомити з окремими, цікаво переплетеними історичними та біографічними фактами, які є для них новими, невідомими, вражатимуть їхню уяву, змушуватимуть дивуватися.

Використання біографічних відомостей про автора виучуваного твору, значно ефективніше допоможе засвоїти зв'язок автор-твір, письменник-читач.

Завдання розгляду життєпису митця полягають у тому, щоб:

- створити ефект присутності автора;

- ознайомити з особистістю, пізнати митця як людину;

- зацікавитися творчістю, зрозуміти особливості творчого доробку;

- дізнатися чи гідно було поціновано талант за життя й після його смерті.

         Новизна. Провідна ідея досвіду

Провідна ідея досвіду – це осмислення уроку літературного читання як способу тісного спілкування учня з письменником.  Технології сучасного уроку, що спрямовані на опрацювання літературного твору, повинні забезпечити стійкий інтерес до уроку читання через знайомство з особистістю автора. Зацікавленість особистістю письменника – прямий шлях активізації інтересу до його творчості. Письменник може стати справжнім прикладом для учнів – прикладом сильної особистості, боротьби, перемоги та самовдосконалення.

Теоретичне обґрунтування досвіду

Кожна особистість письменника неповторна і неповторною має бути розповідь про неї. Біографія – це завжди версія. В цьому сенсі важливим є погляд на письменника з різних боків,очима різних людей.

Відомий український літературознавець, біографіст Степанішин Б.І. наголошує: «Під час «пізнання особистості письменника» використовуйте менше дат, назв, другорядної інформації, а більше цікавих епізодів з життя митця». [11с.182]

Учні часто запитують на уроках:

- Яким був письменник у дитинстві? Що цікавого з ним відбувалося?

- Яка була в нього родина?

- Де і як навчався,  чим захоплювався?

- Яким був у повсякденному житті?

- Коли почав писати перші твори?

- Чи була в нього родина, діти? та інші.

Дуже важливо знати: щедрим душею, добрим, сильним, люблячим був митець. Чи навпаки?

Джерела інформації бувають різними:

- написане самим письменником: автобіографії, щоденники;

- написане його сучасниками: статті, промови;

- написане науковцями: біографії, портрети, фотоальбоми;

- музейні експонати.

За словами Н.П. Марченко, автора роботи «Біографічна інформація у виданнях для дітей у контексті сучасних завдань біографістики»: «Упродовж останнього десятиліття в Україні відчутно зріс суспільний інтерес до біографічного знання. Читання біографії сприяє розвитку читача, поглиблює його знання з літератури, історії, мови тощо.» [Інтернет ресурс]

Звісно, в наш час розвитку інформаційних технології необхідно користуватися ресурсами Інтернету.

Технологія реалізації провідної ідеї досвіду

Інтерес до творчості автора через ознайомлення з біографічними фактами є одним з ефективних засобів навчання, а систематичне використання додаткових біографічних матеріалів,фактів життя і творчості письменника за правильної організації та планування навчального процесу: календарно-тематичного планування , планування виховної та гурткової роботи – сприятиме формуванню стійкого інтересу до читання.

Ефективними шляхами реалізації даних завдань є використання в навчальному процесі новітніх технологій навчання в межах традиційної системи.

Марія Ебнер-Ешенбах зазначала: «Сучасний урок – твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня».

Інноваційні  освітні  технології пропонують будувати навчальний процес таким чином, де на перший план висувається взаємопов'язана діяльність вчителя і учня.

На мій погляд, однією з найбільш ефективних технологій навчання – є інтерактивна технологія, прийоми якої широко застосовуються: «робота в групах», «ділова гра», «інсценування», «мозковий штурм», «журналістське розслідування», «у пошуках істини», «урок-інтерв'ю або прес-конференція», «мікрофон», «відстрочена увага» та інші.

Розглянемо як деякі прийоми реалізуються на уроках літературного читання під час ознайомлення учнів з елементами біографії письменника.

1. Робота в групах.

2 клас  Тема:  Ліна Костенко «Бузиновий цар».

 Роботу слід проводити після ознайомлення з епізодами біографії поетеси та опрацювання вірша. Учнів розподіляють на групи, кожній з яких пропонується завдання.

Завдання для І групи – підготувати невелику розповідь про родину Л. Костенко;

Завдання для ІІ групи – розгадати кросворд та прочитати  ключове слово. Назвати  2-3 вірша, що увійшли до збірки.

Завдання для ІІІ групи – який епізод з життя Ліни Костенко вам запам'ятався. Складіть розповідь з 4-5 речень.

Завдання для ІV групи – робота з портретом. Порівняйте Ліну Костенко з Лесею Українкою.

2. Інсценування.

2 клас   Тема: Д. Красицький «Тарас Шевченко».

Найбільше молодших школярів цікавлять події, пов'язані з дитинством письменників. Вдалим є прийом інсценування Тарасового дитинства. Акторська гра може передати відношення між рідними, продемонструвати епоху того часу: зовнішній вигляд, побут тощо.

Сценка «Розмова малого Тараса з мамою»  [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok1/0-14].

3. «Мозковий штурм». [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok2/0-15]

4 клас  Тема:  О.Іваненко «Невільник».

 Пропоную підвести підсумок, використовуючи «мозковий штурм».

Про кого ми говорили на уроці? Про які роки?

Як можна інакше  назвати головного героя? ( Малий Тарас).

Отже, головним словосполученням у нас буде «малий Тарас». Треба зі слів, які вам роздано, вибрати слова, які характеризують малого Тараса.

Схожим є прийом створення «асоціативного куща».

[http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok3/0-16]

4. «Перевтілення. Я – письменник».

 [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok4/0-17].

Сприймання матеріалу активізується, якщо використати прийом «перевтілення». Він передбачає кропітку та творчу підготовку. Заздалегідь підготовлений учень створює образ митця (відповідний костюм, манери тощо) та від першої особи розповідає про найголовніші, найцікавіші моменти свого життя та творчості. Вдалим доповненням буде демонстрація презентації.

5. «Журналістське розслідування».

3 клас Тема:  Леся Українка

[http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok5/0-18]

Заздалегідь учнів розподіляють на 4 команди. Кожній команді вчитель пропонує виконати завдання «провести журналістське розслідування». Окремо з кожною групою проводиться інструктаж, щодо виконання завдання. Під час підготовки учні можуть радитися з вчителем, батьками, користуватися різними джерелами інформації: бібліотекою, інтернет  ресурсами.

1 команда – створити портфоліо поетеси;

2 команда – дослідити епізод з життя письменниці, який назавжди змінив її життя;

3 команда – дослідити творчий шлях письменниці (організувати виставку книжок);

4 команда – з'ясувати, чому поетеса обрала псевдонім «Українка»?

     На уроці кожна команда презентує результати свого дослідження.

Підсумком може бути створення колективної літературної газети. [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok6/0-19]

6. «Інтерв'ю з письменником».

Даний прийом варто синтезувати з прийомом «перевтілення»,для створення більш прийнятної атмосфери спілкування. Застосування передбачає як підготовку «письменника», так і учнів, які братимуть інтерв'ю. Слід звернути увагу на значущість та доцільність питань.

У кінцевому результаті, учні повинні сформувати уявлення про особистість митця. Не слід забувати епоху, в якій жив та творив письменник, тому форми звертання повинні бути відповідними.

4 клас Тема:  Л. Глібов. Байки.

- Дозвольте вас запитати, коли та де ви народились?

- Якою була ваша родина?

- Поділіться з нами,найцікавішими моментами вашого дитинства? Що вас цікавило найбільше?

- Чи могли б ви розповісти про часи навчання?

- Мені цікаво, чому ви вирішили стати письменником-байкарем?

- Хотіли б ви жити в наш час? Яку професію обрали?

7. « У пошуках істини» [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok7/0-20].

8. «Доповідачі» [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok8/0-21].

Наступна технологія, без якої неможливе навчання в початковій – ігрова технологія. В. Сухомлинський писав: «… у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри  не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно. Через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». [7с.95]

На уроках літературного читання повсякчасно використовую  літературні ігри [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok9/0-22]:

- літературні чемпіонати, конкурси, турніри;

- літературні вікторини;

-  «Розумники і розумниці»;

- «Брейн-ринг»;

- «Розпродаж портретів»;

- «Знайди помилку»;

- «Так чи ні»;

- «Вірю не вірю»;

- «Упізнай мене»;

- «Письменник – не письменник»;

- «Літературний батл»;

-  складання і розв'язування кросвордів, ребусів, шарад.

Кожну з цих ігор можна наповнити, таким навчальним матеріалом, який відповідатиме темі, спрямований на досягнення мети та розв'язання поставлених задач.

«Дитина повинна бути думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання». В.О.Сухомлинський  [7с.128]

Особливе місце посідає технологія проектного навчання, бо готує дітей до життя.

Створення проектів – вищий ступінь діяльності учнів, бо вони вчаться здобувати знання самостійно, і застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.

На уроках літературного читання доцільно працювати над створенням:

- інформаційно-дослідницьких проектів (портфоліо письменника); [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok10/0-23]

- творчих проектів (рукописні журнали, збірки, газети , колективні колажі, виставки, свята, літературні вітальні, зустрічі з письменниками рідного краю, презентації, театральні вистави тощо) [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok11/0-24].

Під час вивчення елементів біографії письменників широко впроваджуються інформаційні технології (ІКТ).

Використання презентацій,відеоматеріалів,фільмів впливає відразу на кілька органів чуття, у різноманітних формах покращується процес сприймання учнями почутого і побаченого.

На уроках літератури учні одержують не лише літературознавчі знання, а й історичні, мистецтвознавчі, у них формуються практичні навички, розвиваються творчі здібності. Важлива роль у цьому відводиться міжпредметним зв'язкам, які реалізуються в навчально-виховному процесі  через проведенні інтегрованих уроків.

Завдання розроблені на міжпредметному змісті, дають можливість здійснювати літературно-творчий розвиток, використовуючи можливості різних видів мистецтв.

Я вважаю, що вдалим є інтегрування читання з образотворчим мистецтвом, українською мовою, природознавством, музикою.

Розглянемо кілька варіантів інтегрованих уроків підчас вивчення елементів біографії письменників.

Інтегрований урок літературного читання та образотворчого мистецтва. [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok12/0-25]

Розглядаючи життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка варто звернути увагу, що Кобзар був не тільки відомим поетом, а й художником. Роботи митця можна побачити в багатьох музеях світу. Перегляд презентації супроводжується піснями, слова до яких належать поетові.

Інтегрований урок літературного читання і природознавства. [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok13/0-26].

На етапі «спостережень за погодою», «на хвилинках милування природою», під час екскурсій можна звертатися до пейзажної лірики поетів.

Зростаючи, серед краси української природи: карпатських полонин та долин, дніпровських круч, золотавих нив, солов'їних гаїв, через лірику поети намагалися передати свої почуття,відношення до рідної землі, використовуючи багатогранність нашої мови

Інтегрований урок української мови та літературного читання.

Інтеграція з українською мовою може здійснюватися через
уроки розвитку зв'язного мовлення, написання диктантів,творів про письменників.

На моє переконання дуже цікавим є прийом «Занурення у творчість письменника» – тиждень, присвячений лише одному митцю.

Остання технологія, яку я застосовую на уроках – розвиток критичного мислення. Для формування критичного мислення на уроках читання можна використовувати такі стратегії:

«Гронування», «Сенкан» [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok14/0-27], «Кубування», «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися», «Порушена послідовність», «Кероване читання  або читання з передбаченням», «Прес», «Доповідач – респондент», «Письмо в малюнках» [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok14_1/0-29].

Не слід залишати поза увагою виховну та позакласну роботу. [http://gostishcheva.at.ua/index/dodatok15/0-28]

Важливим засобом збудження у школярів інтересу до книги є проведення літературних свят, ранків, присвячених ювілеям письменників. Доцільно поєднувати доповіді учнів з декламацією, інсценуванням епізодів з життя видатних людей.

Ознайомлюючи учнів з письменниками рідного краю варто організовувати читацькі конференції, на які можна запрошувати митців. Така форма роботи сприятиме глибшому знайомству з літераторами.

Цікавою і привабливою творчою діяльністю для дитини є участь у театральних постановках. Драматизація, інсценізація, читання за ролями  здійснює комплексний вплив на розток літературно - творчих здібностей молодших школярів і як результат активізація інтересу до читання творів.

Висновки

Отже, інтерес до творчості автора через ознайомлення з біографічними фактами є одним з ефективних засобів навчання,а систематичне використання додаткових біографічних матеріалів, фактів життя і творчості письменника за правильної організації сприятиме формуванню стійкого інтересу до читання. Використання інноваційних технологій (форм та прийомів) спрямовані пробудити та підтримати прагнення дітей до пізнання, спонукають учнів шукати шляхи підвищення інтересу до навчання.

Бібліографія

1. Демчук О. В. Життєпис письменника. К.: Педагогічна преса, 2002. – 192с.
2. Степанішин Б.І. Викладання української літератури в школі. Київ.: РВЦ «Проза», 1995. – 256с.
3. Коделюк Я. П. Розповіді про письменників: Посібник для вчителів початкових класів, – Тернопіль: «ПІП», 1997. – 128с.
4. Марченко Н.П. Біографічна інформація у виданнях для дітей у контексті сучасних завдань біографістики. Інтернет-ресурс
5. Гін В.І. Прийоми педагогічної техніки. – Х.: Веста: Видавницво «Ранок», 2007.- 176с.
6. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1 – 4 класи. – Х.: «Основа»,2007. – 160с.
7. Стребна О.В. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Х.:Вид. група «Основа», 2005. – 176с.
8. Телячук В.П.Інноваційні технології в початковій школі. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. -240с.
9. Чекіна О.Ю. Інтегровані уроки в початковій школі. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 192с.
10. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.: Вид. група«Основа», 2011. – 176с.

Результативність